Висвітлено місце античності в соціокультурних реаліях США наприкінці XVIII - поч. ХІХ ст. та її конструктивна роль для формування етичних, естетичних та політичних поглядів і цінностей на прикладі доробку другого президента США Дж. Адамса. Розглянуто історичну й соціокультурну обумовленість референційних меж античності в інтелектуальному середовищі американців і зазначено, що Дж. Адамс та його сприйняття античного спадку не існували поза межами американської дійсності, становили його частку, утім, відрізняючись в інтерпретації та відповідних акцентах. Вплив античності на етичні конструкти Дж. Адамса вибудовується навколо етичної категорії "доброчесності", її перегляду поряд з реабілітацією і демократизацією "фами". Вибудована навколо античного спадку естетична позиція Дж. Адамса ґрунтується на принципах прекрасного як раціонально та етично корисного. Важливу роль у розумінні цього ставлення до античності відіграє захоплення Дж. Адамса постаттю "оратора-патріота" в особі Цицерона. Політичні ідеї Дж. Адамса та їхній зв"язок з античністю розкривається через концепт республіканської форми правління як балансу трьох станів і супрематію законів. На основі проаналізованого матеріалу був заперечений суто символічний, поверхневий характер зв"язку Дж. Адам&са з античним спадком і зазначений його організуючий, життєорієнтуючий зміст.
This article examines the place of antiquity in the sociocultural and political realities of the United States of America during the period of the American Revolution and &the first years of the republic on the example of the second President of the United States John Adams. Particularly, it investigates the constructive role of classical antiquity in the formation of moral, aesthetic, and political views and values of& John Adams. Historical and sociocultural conditionality of the Greco-Roman legacy in the American colonies is considered as well as the influence of these conditions on John Adams and his perception of ancient Greeks and Romans heritage. The impact &of antiquity on the ethical constructs of John Adams is grounded on the ethical category of "virtue" and its reconsideration along with the rehabilitation and democratization of "fame". The aesthetic position of John Adams towards the classical antiq&uity is based on the principles of the understanding beautiful as rationally and ethically useful. An important role in the comprehension of this attitude to antiquity is displayed by the inclination of John Adams to idealize the figure of the "orato&r-patriot" and, in particular, the figure of Cicero. The political ideas of John Adams and their connection with antiquity are revealed through the concept of a republican form of government as the balance of the three classes and the supremacy of la&ws. On the basis of the analyzed material, the purely symbolic, superficial character of the connection between John Adams and the ancient heritage was refuted and its organizing, life-oriented core was indicated.
