У статті здійснено огляд публікацій вітчизняних науковців, у яких висвітлено впровадження інклюзивної освіти у загальноосвітніх навчальних закладах та у вищій школі України; проведено аналіз основних нормативно-правових актів, які забезпечують запровадження принципів інклюзивної освіти в Україні. Спостерігається зростання інтересу вітчизняних науковців до вивчення цієї теми, але комплексне дослідження з історіографії історії інклюзивної освіти в Україні на даний час відсутнє. За період останніх двадцяти дев"яти років дослідниками представлені широкому загалу дисертаційні дослідження, монографії, підручники, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації, статті, в яких розкрито впровадження інклюзивної форми навчання в загальноосвітніх та вищихнавчальних закладах, досліджено проблему оновлення освіти на основі системних змін; окреслено нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти. Методологічним інструментарієм при написанні статті послужили принципи історизму, об"єктивності та методи історіографічного аналізу та синтезу. Встановлено, що включення дітей з особливими потребами в освітній простір України зіштовхується з такими проблемами як упереджене ставлення до дітей- інвалідів з боку інших людей, непристосованість будівель до навча&ння дітей (студентів), недостатнє забезпечення навчально-методичною літературою, створення кабінетів учителя-дефектолога, логопеда. Окреслено переваги інклюзивної освіти, які полягають у відсутності ізоляції в замкненому середовищі дітей з особливими& потребами, поліпшенні моторного, мовного, соціального та емоційного розвитку дітей завдяки спілкуванню із здібнішими однолітками, спільному проживанні з батьками даної категорії дітей, налагодженні дружніх відносин із здоровими однолітками, можливос&ті брати участь у громадському житті, наданні батькам педагогічної підтримки.
