"У даній статті розкриваються процеси політизації етнічності в Україні в умовах зовнішньої агресії, зокрема, формування і діяльність партій та об"єднань етнічного характеру. Серед них варто виділити Українську Національну консервативну партію, Конгрес Українських Націоналістів, Слов"янську партію, "КМКС "Партія угорців України", Демократичну партію угорців України, Політичну партію "Русичи", Політичну партію "Інтернаціональна", Політичну партію "Українська Галицька партія" тощо. Особливої уваги під кутом зору забезпечення суспільно-політичної стабільності на Закарпатті заслуговують русинські рухи. Чільне місце в державній політиці в етнонаціональній сфері відіграє моніторинг суспільно-політичної діяльності угорської національної меншини, особливо в умовах гібридної війни російської Федерації. Російська агресія проти України вплинула на політичну позицію угорських організацій на Закарпатті. В умовах "гібридної війни" мала місце антиукраїнська діяльність з використанням національних меншин. Зокрема, напівдні Одещини російські найманці закликали до національно-територіальної автономії та провокували силову реакцію України проти громад нацменшин. Водночас використовувалися методи розпалювання міжетнічної ворожнечі шляхом вчинення насильницьких акцій&, а саме: актів вандалізму, погроз і нападів. Водночас важливе значення в процесах політизації етнічності відіграє мовний чинник. Саме тому державна політика в сфері міжнаціональних відносин має враховувати регіональні особливості, передбачати заходи& по консолідації і гармонізації українського соціуму з урахуванням зовнішніх і внутрішніх викликів XXI ст.".