"У статті розглядається становище преси та журнальної періодики на території УРСР у 1970-х на початку 1980-х рр. Деталізовано кількість україномовної періодичної продукції у період "застою". Проаналізовано передумови та причини переходу до російськомовного друку. Вказано перелік україномовних та російськомовних назв газет та журналів. Охарактеризовано становище фондів паперу та україномовного друку на території УРСР. Досліджено видавництво літератури спрямованої на критику міжнародного сіонізму та буржуазного націоналізму на прикладі журнальних видань та періодичної преси. Розглянуто проблему двомовності на прикладі рішення ректорату Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка, що надавало першорядну роль російськомовному друку студентськоїперіодики. Надано перелік газетної продукції періоду "застою", зокрема: "Известия", "Робітнича газета", "Ленінський шлях", "Трибуна лектора" та "Вечірній Київ". Детально розглянуто наступні журнальні видання: "Минералогический журнал", "Сверхтвердеые материали", "Химия и технология воды", "Експериментальная онкология", "Електронное моделирование "Геофизический журнал", "Металлофизика", "Промишленная теплотехника", "Техническая електродинамика", "Вестник древній истории", "Вестник Ленинградского унив&ерситета", "Вестник Московского университета" та "Український історичний журнал". Деталізовано перелік літератури спрямованої на критику міжнародного сіонізму, зокрема: "Чотні сотні сіонізму", "Сіонізм як різновид расизму", "Сіонізм - лютий ворог інт&ернаціонального єднання трудящих", "Реакційна войовничість сіонізму", "Сіонізм і апартеїд", "Сіонізм знаряддя реакції", "Мораль талмуда і сіонізм", "Сіонізм - знаряддя антикомунізму", "Сіоністська пастка", "Міжнародний сіонізм на службі імперіалізму"& та "Класова суть сіонізму". У результаті проведеного дослідження констатовано, що використання української мови у наукових колах відходило на другий план, партійна номенклатура та провідні видавництва УРСР надавали першорядну роль для російської мов&и поширення інформації наукового та публіцистичного характеру. Як наслідок на території СРСР, та УРСР зокрема, поширилася нова хвиля русифікації, спрямована на знищення української самобутності, мовно-культурної ідентичності та духу української нації&".
