"У статті проаналізовано наукові студії та досліди Одеського археологічного інституту - навчально-наукового закладу, який створювався з метою підготовки археологів, археографів, архівістів, спеціалістів у області допоміжних історичних дисциплін (1921-1923 рр.). Подано короткі біографічні відомості про викладачів та студентів ОАІ, зокрема таких професорів-керівників як Б.В. Варнеке, Р.М. Волков, С.С. Дложевський, Є.О. Загоровський, М.І. Мандес, Ю.Г. Оксман, Є.П. Трифільєв, А.В. Флоровський, викладачів-спеціалістів (Д.К. Третьяков, А.Т. Готалов-Готліб), асистентів-керівників (М.Ф. Болтенко, С.А. Семенов), лектора І.М. Тронського. Встановлено провідні тенденції розвитку та напрями їх науково-дослідної роботи. Зазначено, що наукові доробки викладачів інституту публікувалися у збірках: "Ученые записки Высшей школы Одессы" (випуски 1, 2), "Вестник просвещения" №2 ("Народное просвещение"), "Историко-революционная библиотека" (1921). Спеціалізованого, профільного видання - "Вчені Записки Одеського Археологічного інституту" не видавалося через нестачу фінансового забезпечення. Підсумовано, що науково- дослідницька діяльність Одеського археологічного інституту була спрямована на проведення археологічних розкопок поблизу с. Усатове, в Ольвії, Парутіному, си&стематизацію та узагальнення розкопок проф. Е.Р. Штерна в Акермані та на о. Березань, дослідження актуальних проблем археології, історії, літератури, мистецтва, релігії та опублікування наукових розвідок з даних питань. Археологічні Збірник наукових &статей. Вип. 45. 2019 33 дослідження, проведені викладачами та слухачами ОАІ на кількох класичних пам"ятках, та уведені з їх допомогою до наукового обігу матеріали попередніх розкопок цих пам"яток, стали значним внеском у подальший розвиток українськ&ої археології. Матеріали їх досліджень активно використовуються сучасними українськими та зарубіжними археологами-науковцями".
