Стаття присвячена аналізу особливостей соціально-економічного вчення Католицької церкви. Соціальне вчення Католицької цер- кви в середині ХХ століття, особливо після Другого Ватиканського собору пропонує змістовні та обґрунтовані позиції включеності церкви у різні виміри суспільного буття, серед яких активне залучення громадян в управління державою, прийняття рішень та усві- домлення своєї відповідальності за розвиток різних сфер суспільства, участь у економічному регулюванні та господарському управ- лінні. Автор зосереджує увагу на позиції РКЦ щодо основних аспектів економічної складової людської поведінки, соціально мотивації як одного з чинників економічного поступу, морально етичних засад підприємництва. Соціально-економічне вчення Католицької церкви в першу чергу надає етично-моральнісну та ціннісну основу для практичного втілення її в життя вірянином. Варто однозначно конс- татувати, що РКЦ не пропонує будь-яких економічних чи соціально-політичних систем та програм, натомість пропонує свої принци- пи та настанови, що мають послужити для економічного поступу, в основі яких є гідність людини.
The article is devoted to the analysis of the peculiarities of the socio-economic teaching of the Catholic Church. The social doctrine of the Catholi&c Church in the middle of the twentieth century, especially after the Second Vatican Council, provides meaningful and substantiated positions on the inclusion of the church in various dimensions of social life. Among them are also active involvement &of citizens in state governance, decision-making and awareness of their responsibility for the development of various spheres of society, participation in economic regulation and economic management. The author focuses on the position of the RCC on t&he main aspects of the economic component of human behavior, social motivation as one of the factors of economic progress, moral and ethical principles of entrepreneurship. Socio-economic doctrine of the Catholic Church in the first place provides an& ethical moral and valuable basis for the practical realization of it in the life of the believers. It is clear that the RCC does not offer any economic or socio-political systems and programs, instead it proposes its principles and guidelines, which& should serve for economic progress, based on human dignity. The economic teaching of the Catholic Church is based on the main principles of the social doctrine of the Catholic Church and the significance of these principles unfolds in the economic p&lane. The most important of these principles, according to the definition of the Catholic Church itself, are the common good, subsidiarity, personality, and solidarity. These principles should be considered in the unity and inseparability, since only& this can be achieved the integrity and systemic of the vision of social reality by the Catholic Church. These fundamental foundations penetrate in all spheres of human life. Economic activity must be provide on the moral grounds and must be a common& service based on the principles of solidarity and common good. On the one hand, the production of goods and services are useful for man, and on the other hand, it is a condition for the development of a person"s own abilities and talents. Economic a&ctivity enables every person to realize solidarity and fulfill the vocation for "communion with others, for which God has created it". In such an understanding of the principles of economic and social life, the phenomenon of consumerism will not exis&t, because the mood of people will change from the principle "to have" to the "to be", that involves the formation of a mature person.
Статья посвящена анализу особенностей социально-экономического учения Католической церкви. Социальное учение Кат&оличе- ской церкви в середине ХХ века, особенно после Второго Ватиканского собора предлагает содержательные и обоснованные позиции включенности церкви в разные измерения общественной жизни, среди которых активное привлечение граждан в управление госу&
