""Широка коаліція в Німеччині під загрозою розпаду" - на початку грудня типовий заголовок для німецької преси. Молодші партнери Ангели Меркель по уряду - соціал-демократи - визначилися з новим керівництвом партії, і розмови про крах GroKo (Grose Koalition - "велика коаліція") повернулися до німецького порядку денного. Соціал-демократи, які фактично обезголовлені після червневої відставки Андреї Налес і в цілому перебувають не в найкращій формі в цьому політичному сезоні, нарешті спромоглися і трохи розібралися з собою і в собі. Відтепер партією управляє гендерно збалансований союз із колишнього міністра фінансів Північного Рейну-Вестфалії Норберта Вальтера-Бор"янса та депутатки бундестагу Заскії Ескен. Не треба соромитися виниклого в голові запитання "Хто ці люди?". Особливої популярності політики не мають і в Німеччині. Архітектором перемоги тандема (а на думку низки німецьких видань, ще краще - ляльководом партії) став голова молодіжного крила Кевін Кюнерт, 2018 року включений журналом Time до списку Next Generation Leaders. Тоді, напередодні започаткування чергової коаліції соціал-демократів із ХДС/ХСС, Кюнерт їздив Німеччиною із закликами згадати про ліве коріння, соціалістичні ідеї й у жодному разі не погоджуватися на підступну пропозицію Ан&гели Меркель. У своїх промовах він дійшов до моделі держави, в якій буде націоналізовано навіть концерн BMW: експропріація задля народного добра, само собою. Тоді 66% однопартійців до Кюнерта не прислухалися".
