"За останнє десятиліття не пригадаю в Україні жодного міністра оборони, який не починав би свою діяльність на чолі відомства з декларації про необхідність скорочення апарату і врегулювання сфери закупівель та оборонного замовлення, називаючи цей процес реформою. Не став винятком і новоспечений міністр А. Загороднюк. Разом із народними депутатами від "Слуги народу" з проєктом нового закону "Про оборонні закупівлі" він у поспіху обскакав навіть офіс власного патрона, який готував нову редакцію закону "Про оборонне замовлення". Свій законопроєкт Загороднюк запропонував Банковій як першочерговий законопроєкт президента. Автори так поспішали проштовхнути свої новації, що навіть не звернули уваги на численні правові колізії в законопроєкті, внаслідок чого депутати його відхилили в першому читанні й повернули на доопрацювання суб"єктові права законодавчої ініціативи.
22 і 27 листопада цього року на сайті Верховної Ради з"являються ще два депутатських законопроєкти щодо оборонних закупівель під однаковою назвою - один як альтернативний, а другий - доопрацьований. Офіс же президента поки що зберігає з цього приводу гробову мовчанку".
