"У статті висвітлено становлення та розвиток фізико-хімічного товариства при
Харківському університеті, створеного в другій половині ХІХ ст., проаналізовано його наукову і громадсько-благодійну діяльність (1872-1915). Методологічну основу дослідження становлять принципи об"єктивності, системності та історизму, які зумовлюють вивчення і узагальнення інформації на основі науково-критичного аналізу комплексу джерел та літератури. Завдяки наполегливості видатного фізико-хіміка ХІХ - початку ХХ століття М.М. Бекетова, призначеного на посаду професора кафедри хімії Харківського університету, в 1864 році було організовано фізико-хімічний відділ. До М.М. Бекетова хімія викладалася на природничому відділенні фізико-математичного факультету і не мала самостійного значення. Приділяючи велику увагу спілкуванню наукових діячів, М.М. Бекетов спільно з деякими професорами Харківського університету порушив клопотання про заснування "Товариства дослідних наук" з медичною та фізико-хімічною секціями. Фізиків та хіміків М.М. Бекетов об"єднав в одній секції під назвою "фізикохімічна". Фізико-хімічну секцію товариства очолював голова. Крім голови, до неї входили
помічник голови, від двох до чотирьох секретарів, бібліотекар та скарбник. Секція,
пізніше товариство, &мали свою бібліотеку і свої кошти, що складалися із членських внесків та інших надходжень. Товариство видавало протоколи засідань і додатки до протоколів, в яких друкувалися праці членів товариства, а також дисертації. Бібліотека поповнювалася шляхом& обміну з іншими науковими товариствами, пожертвами і придбаннями. Вивчення досвіду діяльності наукових товариств є дуже важливим у процесі культурних та наукових змін України. Наукові об"єднання створювалися з метою розв"язання як наукових проблем, &так і питань освітнього, педагогічного та просвітницького характеру. Аналізуючи протоколи засідань, потрібно сказати про три напрями діяльності фізико-хімічного товариства: науковий, громадський, суспільнопрактичний".
