Проаналізовано відносний рівень експресії генів ADM (адреномедуліну), SLC1A3 (високоафінного переносника глу- тамату глії), HSPA5 (протеїну теплового шоку А5) та PDGFC (тромбоцитарного фактора росту С), що кодують по- ліфункціональні протеїни, у крові підлітків і жировій тканині дорослих чоловіків з ожирінням за умов відсутності ре- зистентності до інсуліну для визначення їх можливої ролі в розвитку ожиріння і його ускладнень. Установлено, що відносний рівень експресії генів SLC1A3, HSPA5 та PDGFC у крові підлітків значно більший за умов ожиріння та відсу- тності резистентності до інсуліну порівняно з контрольною групою відносно здорових індивідуумів такого самого віку без ознак ожиріння. Проте у крові підлітків з ожирінням істотно не змінювався рівень експресії гена ADM. Показа- но також, що в підшкірній жировій тканині чоловіків з ожирінням без ознак резистентності до інсуліну відносний рі- вень експресії генів SLC1A3 та PDGFC був нижчим, а генів ADM та HSPA5 - більшим порівняно з контрольною групою. Збільшення в підшкірній жировій тканині рівня експресії гена ADM, який має гіпотензивну активність, контролює сек- рецію кортикотропіну, лептину, ендотеліну-1 і адипонектину та є причетним до розвитку резистентності до інсу- ліну й метаболічного си&ндрому, а також посилено експресується в злоякісних пухлинах, може мати відношення до розвитку ускладнень ожиріння, у тому числі й до утворення злоякісних пухлин. Значною мірою це стосується і під- вищеної експресії гена HSPA5, який задіяний у контро&лі різних метаболічних шляхів, причому як у клітинах, так і поза ними, виявляється в ендоплазматичному ретикулумі, ядрі, мітохондріях і цитозолі, відіграє важливу роль у стресі ендоплазматичного ретикулума, ожирінні, резистентності до інсуліну та кан&церогенезі. Отже, рівень експресії генів, які причетні до розвитку ожиріння та стресу ендоплазматичного ретикулума, а також до регуляції процесів пролі- ферації, змінювався в крові та жировій тканині за умов ожиріння гено-специфічно.
Проанализиров&ан относительный уровень экспрессии генов ADM (адреномедуллина), SLC1A3 (высокоафинного переносчика глу- тамата глии), HSPA5 (протеина теплового шока А5) и PDGFC (тромбоцитарного фактора роста С), которые кодируют полифунк- циональные протеины, в кро&ви подростков и жировой ткани взрослых мужчин с ожирением при отсутствии резистентности к инсу- лину для определения возможной их роли в развитии ожирения и его осложнений. Установлено, что относительный уровень экспрессии генов SLC1A3, HSPA5 и PDGFC& в крови подростков при ожирении без признаков резистентности к инсулину был выше по сравнению с контрольной группой относительно здоровых индивидуумов такого же возраста без признаков ожирения. Однако в кро- ви подростков с ожирением относительный у&ровень экспрессии гена ADM существенно не изменялся. Показано также, что в подкож- ной жировой ткани мужчин с ожирением без признаков резистентности к инсулину относительный уровень экспрессии генов SLC1A3 и PDGFC был ниже, а генов ADM и HSPA5 - выше& по сравнению с контрольной группой. Увеличение в подкожной жировой ткани уровня экспрессии гена ADM, который имеет гипотензивную активность, контролирует секрецию кортикотропина, лептина, ендотелина-1 и адипонектина и участвует в развитии резистентн&ости к инсулину, а также усиленно экспрессируется в злокачественных опухо- лях, может иметь отношение к развитию осложнений ожирения, в том числе и образованию злокачественных опухолей. В основном это относится к увеличенной экспрессии гена HSPA5, ко&торый контролирует различные метаболические пути в клетках и вне их, обнаруживается в эндоплазматическом ретикулуме, ядре, митохондриях и цитозоле, играет важную роль в развитии стресса эндо- плазматического ретикулума, ожирения, резистентности к инс&улину и канцерогенезе. Таким образом, уровень экспрессии генов, ко- торые причастны к развитию ожирения и стрессу эндоплазматического ретикулума, а также регуляции процессов пролиферации, изменялся в крови и жировой ткани при ожирении гено-специфичес&
