"Уже не вперше в Україні лунають заклики до створення посади інформаційного комісара. Якщо раніше вони були переважно авторства правозахисних кіл і стосувалися забезпечення інформаційних прав, то тепер ідея належить Міністерству культури, молоді та спорту і нібито спрямована на протидію дезінформації. Про необхідність створення нового органу, який би контролював дотримання права на інформацію, говорили ще до прийняття у 2011 році Закону "Про доступ до публічної інформації". Політичної волі вистачило тільки на цей закон, а контрольні функції розподілили між Уповноваженим з прав людини, який міг вносити подання про усунення порушень (що їх часто без наслідків ігнорували розпорядники інформації), та прокуратурою, яка притягувала порушників до адміністративної відповідальності. У 2014 році, з прийняттям нової редакції Закону "Про прокуратуру", всі функції захисту інформаційних прав сконцентрувалися в омбудсмена. При цьому притягнення порушників до відповідальності - невластива функція для незалежного органу парламентського контролю. Тим більше що, притягуючи до індивідуальної відповідальності, Уповноважений з прав людини сам ризикує порушити права людини".
