"Велику увагу ЗМІ приділяють обговоренню моделей і концепції ринку землі, залишаючи за рамками цього дискурсу становище земель (грунтів) як компонента біосфери. Крім деяких спеціалістів, людство має сформовану думку, що грунт - це щось вічне, незмінне іпризначене власне для задоволення потреб homo sapiens. Ймовірно, з такими переконаннями людство продовжувало би жити і надалі. Проте в багатьох ареалах агровиробництва виникли і поширюються небезпечні процеси, узагальнена назва яких - деградація грунтів. Виявилося, що немає нічого вічного, а ерозія, дефляція, забруднення, ущільнення, екранування, кардинальні зміни показників тощо зменшують родючість грунтів або взагалі унеможливлюють їхнє використання. Це призвело перш за все до економічних проблем і внизці країн світу поставало як криза, що в окремих випадках завершувалася їх розпадом. Землі сільськогосподарського призначення стають такими в процесі їхнього використання. А основою земель сільгосппризначення є саме грунти. В аналізі біосферного значення земель розуміється природне тіло - грунт з усіма його особливостями, які сформувалися в процесі генезису в конкретних умовах (рельєф, клімат, грунтоутворююча порода, біота). Водночас ці особливості дають підстави вирізнити грунт в окреме, четверте&, царство природи.
грунт - унікальний об"єкт: біобезживний, за висловом В. Вернадського, результат постійної взаємодії чотирьох фаз (твердої, рідкої, газоподібної та живої), які зрештою і генерували можливості грунту в підтриманні життя на планеті".&
