"Уже стає чітко зрозуміло: з трьох шляхів розвитку нам запропонували найлегший і невигадливий. Ліворуч підеш... Першим вектором економічного розвитку країни, спроможним теоретично вивести її з затяжного напівфеодального існування, могли б стати прямі іноземні інвестиції, західні гроші, які свого часу підняли до фантастичних висот економіку Польщі й Словаччини. Аналогічні капітали в Україні теж могли б створити економічне диво. Адже Україна територіально, географічно, своїми природними та людськими ресурсами перевершує згадані країни. А за економічним потенціалом вона ближча, швидше, до країн Західної Європи і, відповідно, заслуговує такого самого рівня життя. Однак багатопудові гирі у вигляді монопольно-олігархічних підвалин - кланів, схем, потоків, кумівства, земляцтв, групівщини та "кришування" - просто відібрали в країни майже три десятиліття. Правоохоронна, зокрема судова система, яка обслуговує і підтримує нинішній ретроустрій, відлякує більшість серйозних інвесторів з розвинених країн. А ті "дочки" іноземних компаній, які все ж таки ризикнули зайти на наш ринок, найчастіше де-факто дотримуються наших же правил гри, дозволяючи собі, зокрема, оптимізацію податків, монопольну змову та багато чого такого, що там, на їхній батьківщині, могло би &потягнути на десятки років в"язниці".
