Вирішено стратегічну економічну прикладну проблему: теоретико-економічне обґрунтування проблем розвитку галузі будівництва.Визначено економічну роль галузі будівництва – однієї з провідних галузей національної економіки, індикатора рівня її розвитку. Розвиток будівельної галузі призводить до активізації таких секторів економіки: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія та металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. Проаналізовано сукупність процесів, що визначають стан первинного та вторинного ринків нерухомості як джерел повноцінного розвитку будівельної галузі. У Кропивницькому спостерігається стійка тенденція до скорочення чисельності населення протягом багатьох років – саме це є визначальним гальмом на шляху формування попиту, а відтак і призводить до скорочення обсягів виробництва. Виробник, тобто будівельна фірма, має пропонувати ціну, виходячи з витрат виробництва.Ключова проблема криється у тому, що пропонуючи ціну, виробники беруть до уваги не витрати на будівництво, а так званий рівень капіталізації, тобто можливість отримання максимального зиску. Такий зиск вони потенційно можуть отримати у разі продажу ці&єї нерухомості дуже забезпеченим особам, або у разі використання таких об’єктів у комерційних цілях. Наведено два етапи житлової політики країн Заходу. Сьогодні в більшості європейських країн фактично немає потреби збільшувати житлову площу – вона ст&ановить 35–45 метрів квадратних на одну людину. Визначено, що виключним способом задоволення потреб молоді у житлі є старе дешеве житло, тому більші перспективи має вторинний ринок нерухомості. Наведемо чинники, що сприятимуть розвитку будівельної га&лузі: зростання рівня економічних знань населення, зокрема підприємницького прошарку, що працює в будівельній сфері та відмова від прагнення отримання надприбутків; зростання чисельності населення регіону, що може відбуватись як за рахунок переважанн&я народжуваності над смертністю, так і за рахунок міграційного приросту; зростання рівня життя та можливості отримання безпечного для подальшого існування кредиту; легалізація доходів населення та залучення їх до інвестиційної діяльності, у тому числ&і вкладання коштів у будівництво; зміна пріоритетів державного регулювання будівельної галузі: від отримання економічного зиску внаслідок проведення відповідних перевірок та надання дозволів – до підвищення якості та безпеки нового житла.
