The demise of the bipolar system of international politics has revived interest in such closely related and contested terms as "superpower", "hegemon", "empire" and "imperialism". This article represents an attempt to define the most probable trend in the future evolution of the international system with regard to the role of the United States of America as the most prominent state power of today"s world. This article seeks to analyse the US power posture in today"s world politics by comparing its corecapabilities to those of the classical empire of the previous century - the British Empire - with analytical emphasis on both the "hard power" and the "soft power" dimensions. The author maintains that the notion of US hegemony or even American Empire is still relevant despite a clear historic tendency of hegemonic decline seen throughout the second part of the 20th century. The United States still ranks high on the scale of most traditional power factors and, what is by far more important, they continue to be able to shape and control the scale and the volume of international exposure of all other major players within the framework of contemporary global international system. The relative decline of US influence upon world politics at the beginnin&g of the new millennia has been effectively off-set by the profound change in the nature of American power which is now assuming the form of a structural dominance. The author"s personal view is that US hegemony is not doomed to wane, given the enorm&ous impact the United States have already made economically, politically and intellectually upon the post World War II international relations. The continuance of the US playing the pivotal role in the international politics of the 21st century will &be dependent on the ability of the US political class to adapt to and to harness the social power of numerous non-state international actors that are due take over the leading role in the future world"s politics.
Занепад біполярної системи міжнародн&их відносин відновив академічний інтерес до таких дуже взаємопов’язаних та суперечливих категорій як «наддержава», «гегемон», «імперія» та «імперіалізм». Ця стаття є спробою визначити вірогідний тренд в майбутньому розвитку системи міжнародних віднос&ин з акцентом на можливу роль Сполучених Штатів Америки як найбільш потужної держави сучасного світу. Ця стаття має на меті дослідити силовий компонент американської присутності в сучасній світовій політиці за допомогою порівняльного аналізу його осн&овних складових з силовим потенціалом класичної імперії попереднього століття, - Британської Імперії, - приймаючи до уваги компоненти як "жорсткої сили", так й компоненти "м’якої сили" обох держав. Автор вважає, що поняття "гегемонія США" або навіть &"Американська імперія" не втратили своєї актуальності, незважаючи на очевидний історичний тренд занепаду панування Сполучених Штатів, що спостерігався впродовж другої половини ХХ століття. Сполучені Штати продовжують буди лідером в максимізації тради&ційних чинників силового потенціалу сучасної великої держави і, що є безперечно більш важливо, вони продовжують бути в змозі визначати та контролювати обсяг та форми участі в міжнародних відносинах всіх інших провідних гравців світової політики в кон&тексті сучасної глобальної системи міжнародних відносин. Відносне зменшення обсягу впливу США на процеси світової політики на початку нового тисячоліття було ефективно компенсоване глибинними змінами у природі американської могутності, яка сьогодні в&се більше набуває характер структурного домінування в системі міжнародних відносин. Особиста позиція автора з цієї проблеми полягає в ствердженні, що американська гегемонія зовсім не приречена до занепаду з урахуванням того величезного впливу, який
&Сполучені Штати вже здійснили на міжнародні відносини після Другої світової війни. Подальше продовження домінування Сполучених Штатів Америки в міжнародній політиці ХХІ століття залежатиме від здатності американського політичного істеблішменту присто&
