"Найменш захищеним у бою вважається мозок солдата. Але так само ніхто з нас не захищений від впливу у випадку виборів і бізнесу. На нас падає така кількість інформаційних ударів, що ми маємо радіти, коли вибори закінчуються, оскільки реклама й паблік рилейшнз, породжувані бізнесом, не закінчуються ніколи.
А тут в інформаційний простір іще й фейки ввірвалися, до яких ми взагалі не готові. Раніше традиційна преса мала інститут перевірки на вірогідність того, що вона повідомляла. Сьогодні, коли мільйонилюдей щосекундно стукають по своїй клавіатурі, зробити це дуже складно. Фейки стали найголовнішою неприємністю, що прийшла із соцмедіа. Але чому раптом виникла така увага до фейків, адже в них немає тієї новизни, яку їм приписують? Обманні техніки були завжди, а в тоталітарних державах вони взагалі стали нормою. Можна назвати два чинники, що створили цю нову ситуацію інформаційного впливу. З одного боку, це соцмережі, які дозволяють зібрати про людину стільки інформації, що навіть вона сама про себе стільки не знає. З іншого боку - алгоритми big data дають можливість на основі зібраної інформації побудувати переконливе повідомлення під будь-якого конкретного користувача. Причому на виборах вплив має успіх у випадку, якщо людина ще не вирішила і ваг&ається, за кого б їй віддати голос. В Україні таких людей дуже багато: великий відсоток виборців, навіть заходячи в кабінку для голосування, не знає до пуття, за кого голосуватиме".
