"Ще не стерлася в пам’яті хвиля претензій до української дипломатії часів президентства Петра Порошенка. З усіх боків. Наші ультрапатріоти називали главу МЗС Павла Клімкіна «курським мальчіком» (натякаючи на його місце народження в російському місті Курськ), кремлівські ЗМІ, не змагаючись в оригінальності, - просто «українським фашистом». Але за часів перебування «курського фашиста» на чолі українського МЗС йому та його відомству вдалося збудувати потужне проукраїнське лобі у ключових точках прийняття глобальних рішень: у ЄС, Європарламенті, РБ ООН, Генасамблеї ООН, у вашингтонських політичних колах. За попередньої влади годі й пригадати серйознi випади проти України з боку респектабельних політиків США та Європи, якщо, звичайно, не враховувати «клінічні випадки», як-то прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи лідерку французького «Національного фронту» Марін Ле Пен. То чому ж за теперішньої «оновленої» та «несистемної» влади випади проти України набирають лавинного характеру?".
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
