Як сьогодні живе місто поруч із лінією фронту. Межа між миром та війною у Маріуполі чітко окреслена. Тобто є територія, де ти можеш вільно пересуватися у будь-якому напрямку, а є лінія, де всі починають говорити тихіше. Мовляв, туди не можна, там стоїтьармія. А оскільки мир захищений, місто активно ремонтується і генерує нові проєкти, незважаючи на те, що рани війни нікуди не зникли й далі нагадують про себе щонайменше двома розстріляними будівлями - мерії та міського управління поліції. Таке враження, ніби у вікна хтось цілився умисно, заздалегідь визначившись із мішенню. Маріуполь вразив своєю контрастністю. З одного боку - тут є все, чим може похвалитися будь-який обласний центр: відремонтовані парки, креативні бари і кав’ярні, магазини з багатимивітринами, театри, музеї, творчі і мистецькі центри. А з іншого - над містом чорною доісторичною тінню нависли одразу два металургійні підприємства — «ММК ім. Ілліча» та «Азовсталь».
