"Від моменту виникнення людини першими і найважливішими проблемами, з якими вона зіштовхнулася, були харчування та безпека. Для забезпечення і першого, і другого треба було докласти чимало зусиль. У постійній боротьбі за виживання, згідно із законами природного добору, перемагали більш сильні, гнучкі та фізично розвинені представники роду гомо сапієнс. Маючи спільні проблеми, перші хлібороби зіштовхувалися і з іншими, зокрема з агрокліматичними змінами. Важливою проблемою виживання було виснаження ґрунту та зниження його родючості, - обробіток орних земель упродовж багатьох років на одному місці призводив до зменшення врожайності. Благо, за тих часів землі було багато, а людей мало, і цю проблему вирішували без особливих складнощів. Яскравим підтвердженням служать археологічні пізнання життя та побуту давньої Трипільської культури. Перші хлібороби, спалюючи свої житла, переходили на нові родючі землі. Освоюючи та виснажуючи їх, пересувалися на наступні. Це одна з ознак екстенсивного примітивного землеробства".
