"Щорічна конференція Валдайського клубу, яка відбулась у жовтні нинішнього року в Сочі, виявилася прикметною одразу з кількох причин. По-перше, в ній уперше взяли участь кілька глав держав - Азербайджану, Казахстану, Йорданії та Філіппін. По-друге, президент РФ виступив із промовою, яку програмний директор клубу "Валдай" Тимофій Бордачов назвав "однією з найважливіших зовнішньополітичних заяв Росії чи не з часів пам"ятної "мюнхенської" промови 2007 року". Йому ж належить фраза, винесена в заголовок. Щож такого важливого наговорив Владімір Путін на заході, присвяченому Сходу, "в широкому сенсі цього слова"? Аналіз досить розлогої стенограми конференції не дає підстав для висновку про якийсь особливий програмний характер заходу чи про "нову зовнішнюполітику" Кремля. Можна хіба виокремити епізод, коли у своїй промові президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що "ніякого народу Нагірного Карабаху немає", і робив це, звертаючись до глави держави, впевненого, що "народ Криму" існує. Або геть недоречне запитання Олександра Рара, який поскаржився Путіну на ухвалену Європарламентом резолюцію, що урівнює відповідальність Гітлера і Сталіна за розв"язання Другої світової війни. Німецькому політологу, який навчався і працював у Мюнхені, Путін поя&снив, що війна почалася, коли Гітлер напав на Сталіна. Наче й не було ні Мюнхенської змови, ні 1 вересня 1939 року, ні поділу Польщі".
