"Синтетична природа хореографічного мистецтва, де прямо чи видозмінено діють
закони музичного, театрального та інших видів мистецтва, зумовлює екстраполяцію критично-оцінних параметрів цих мистецтв у сферу хореографічного. Одночасно, оцінний дискурс хореографії викристалізував власні параметри, про що свідчить сформована галузь мистецтвознавства – балетознавство. Основними проблемами сучасного критично-оцінного дискурсу хореографічного, музичного, театрального мистецтва є: незацікавленість ЗМІ у розміщенні некомерційних критично-оцінних матеріалів, малочисельність професійних критичних публікацій, відсутність реакції з боку критиків на значну кількість подій, відсутність підтримки з боку держави та розуміння важливості критики у процесі культуротворення, виявлення мистецької ідентичності вітчизняного продукту. Проблеми сучасної хореографічної критики в Україні є значно глибшими, аніж театральної та музичної, що зумовлено мистецькою специфікою та несформованістю системи підготовки професійних теоретиків хореографічного мистецтва, відсутністю традицій періодичного видання танцювальної тематики тощо. Дотримання принципів художності, оновлення ідейно-художніх критеріїв, гнучкості та тактовності, об’єктивності у критично-оцінних підходах відкриває пе&рспективи подолання кількісного та якісного розриву, що утворився між практикою театрального, музичного, особливо хореографічного мистецтв та її критичним осмисленням".
