"Методологія дослідження полягає в застосуванні мистецтвознавчих, порівняльних, історичних і логічних методів. З’ясовано жанрові різновиди сучасної хореографії та відзначено трансформацію в них традиційної символіки. У хореографічному мистецтві як процесі, що розвивається, є дві складові; стійка – культурна традиція і новаторська – оновлена та збагачена за формою та змістом новими художніми відкриттями. У сучасних умовах все більш усвідомлюється небезпека втрати багатої спадщини народного мистецтва, традицій фольклору у всьому його жанровому розмаїтті. Висвітлено інноваційні підходи до викладання класичного танцю,ефективність використання яких безпосередньо залежить від знань учителем сучасних технологій і вміння їх грамотно і своєчасно застосовувати,враховуючи структуру уроку, відбір матеріалу для конкретної теми, вибір освітньої лінії і побудову навчально-виховного процесу".
