"Стаття присвячена двом видатним фаготистам ХХ століття Морісу Алларду і Вільяму Уотерхаусу. Актуальність обраної теми ґрунтується на необхідності комплексної оцінки діяльності провідних музикантів в історії розвитку фаготного виконавства. Завдяки активності Уотерхауса і Алларда у різних сферах фагот став яскравим сольним концертним інструментом. Уотерхаус і Аллард стали засновниками німецької та французької шкіл - провідних шкіл в області фаготного виконавства, що поки не отримало належного висвітлення в музичній науці. Уза гальнюється інформація про життя і творчість В. Уотерхауса і М. Алларда в аспекті оцінки значення цих фігур для розвитку фаготного мистецтва як у ХХ столітті, що є вирішальним для зміни статусу фагота в концертній практиці, так ів історичній динаміці".
