Опис документа:
| |
| Автор: | Стативка В.И. |
| Назва: | Текстово-дискурсивная категория информативности: лингво-методическая проекция |
| Видавництво: | ХНПУ имени Г.С. Сковороды |
| Рік: | 2019 |
| Сторінок: | С. 51-63 |
| Тип документу: |
Стаття |
| Головний документ: |
Вестник Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды |
| Анотація: | Метою статті є аналіз, відбір і систематизація інформації про категорію інформативності, що може скласти основу для аналізу названої текстово-дискурсивної категорії іноземними студентами-філологами; розробка комплексу завдань, спрямованих на формування професійних навичок аналізу категорій тексту. У процесі аналізу теоретичної спадщини науковців автор приходить до висновку, що інформативність слід розуміти як текстово-дискурсивну категорію, яка є властивістю тексту зберігати і передавати інформацію, щовиявляється на тлі цілого завершеного тексту за умови урахування взаємодії дискурсних модулів: адресант-текст-адресат-ситуація-контекст. Інформація може бути виражена як експліцитно, так і імпліцитно та проявлятися в різних її видах. Важливою складовою даної категорії є види інформації і способи її вираження в тексті. Серед представлених класифікацій видів інформації автор схильний розглядати як найбільш прийнятну для навчання класифікацію І.Р. Гальперіна, який виділяє такі види інформації в тексті: змістовно-фактуальна (ЗФІ), змістовно-концептуальна (ЗКІ), змістовно-підтекстова (ЗПІ). Названа класифікація співвідноситься з характеристикою ступенів інформативності тексту, представленою зарубіжними вченими, і доступною для розуміння іноземними студе&нтами-філологами. Автор статті наводить зразок аналізу категорії інформативності в художньому тексті та представляє розроблений комплекс завдань для іноземних магістрантів з метою формування у них навичок аналізу категорій тексту. Основними положення&ми, що визначили розробку комплексу завдань, є наступні: а) теоретичні відомості про категорію інформативності пропонуються магістрантам у вигляді наукового тексту, обсягом не більше 2-х сторінок, а робота із сприйняття та розуміння його змісту прово&диться традиційно; б) художні тексти для аналізу доцільно вибирати невеликі за обсягом, але такі, що володіють усіма категориальними характеристиками і відповідають нашому стереотипному уявленню про текст; б) будь-яка категорія тексту не може бути пр&оаналізована у відриві від інших (це робиться лише з навчальною метою), тому запитаними є знання інших властивостей тексту, раніше отримані та сприятливі для розуміння категорії інформативності; в) кожен текст забезпечується словником, яким користуют&ься студенти, якщо пропонується попереднє самостійне ознайомлення з текстом; г) перед аналізом художнього тексту на заняттях відпрацьовуються актуальні мовленнєві звороти, що будуть використані у процесі професійного аналізу; д) послідовність роботи &з текстом не може бути чітко визначена, оскільки залежить від його складності, інтерпретанти реципієнтів, від конкретного навчального завдання.
Целью данной статьи является анализ, отбор и систематизация информации о категории информативности, кото&рая может составить основу для анализа названной текстово-дискурсивной категории иностранными магистрантами-филологами; разработка комплекса © В.И. Стативка, 2019 52 https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.02.68.10 заданий, направленных на формирован&ие профессиональных навыков анализа категорий текста. В процессе анализа теоретического наследия ученых автор приходит к выводу, что информативность следует понимать как текстово-дискурсивную категорию, которая является свойством текста хранить и пер&едавать информацию, выявляющуюся на фоне целого завершенного текста при учете взаимодействия дискурсных модулей: адресант- текст-адресат-ситуация-контекст. Информация может быть выражена как эксплицитно, так и имплицитно и проявляться в различных ее &видах. Важной составляющей данной категории являются виды информации и способы их выражения в тексте. Среди представленных классификаций видов информации автор склонен рассматривать как наиболее приемлемую для обучения классификацию И.Р. Гальперина, &который выделяет в тексте такие виды информации: содержательно-фактуальная (СФИ), содержательно- концептуальная (СКИ), содержательно-подтекстовая (СПИ). Названная классификация соотносится с характеристикой ступеней информативности текста, представле& |
|
|
