У російській та українській мовах широковживані поліпредикативні складні речення (ПСР). У формі ПСР передається структура розчленування дійсності на більш високому рівні, ніж у простому й елементарному складному реченні, що дозволяє повніше охопити ситуацію і тим самим пізнати її. Ці речення мають свої специфічні ознаки. До цих ознак відносяться засоби зв"язку, а серед них у першу чергу - сполучники і сполучні слова, які беруть безпосередню участь у вираженні відношень між частинами і конституюють форму складного речення. Порівняльний аналіз російських і українських ПСР свідчить про наявність в них контактних засобів зв"язку. У статті розглядаються закономірності сполучуваності засобів зв"язку в споріднених мовах. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що можливості сполучуваності засобів зв"язку в них неоднакові: одні сполучуються вільно, інші зовсім не сполучуються. Обом мовам властиві однакові закономірності. А це свідчить про те, що в російській і українській мовах існують не тільки однакові форми відображення дійсності, але й однакові закономірності будови складних висловлювань, у яких відображається те або те явище дійсності. Ключові слова: поліпредикативне складне речення, контактні засоби зв"язку, споріднені мови, сполучники, сполучні с&лова, сполучуваність.
В русском и украинском языках широко употребляются полипредикативные сложные предложения (ПСР). В форме предикативного сложного предложения передается структура расчленения действительности на более высоком уровне, чем в прост&ом и элементарном сложном предложении, что позволяет полнее охватить ситуацию и тем самым познать ее. Эти предложения имеют свои специфические признаки. К этим признакам относятся средства связи, а среди них, прежде всего, скрепы - союзы и союзные сл&ова, которые принимают непосредственное участие в выражении отношений между частями и конституируют форму сложного предложения. Сопоставительный анализ русских и украинских полипредикативных сложных предложений свидетельствует о наличии в них контакт&ных средств связи. В статье рассматриваются закономерности сочетаемости средств связи в родственных языках. Проведенный анализ ПСР позволяет утверждать, что возможности сочетаемости средств связи в них неодинаковые: одни сочетаются свободно, другие с&овсем не сочетаются. Обоим языкам свойственны одинаковые закономерности. А это свидетельствует о том, что в русском и украинском языках существуют не только одинаковые формы отражения действительности, но и одинаковые особенности построения сложных в&ысказываний, в которых отражается то или иное явление действительности.
