У статті були представлені і проаналізовані зразки поезії, що яскраво реалізують принципи світла, тіні і темряви. Принцип світла есплікується в образи таких явищ, як денний час доби, буттєвості, персоналізація «Я», іншого персонажа і конкретність / реалістичність персонажа і художнього світу, а принцип темряви – в образи ночі або перехідного часу дня, темряви, сну, дрімоти або сп’яніння, водної стихії або туману, таємності, завмирання процесів життєдіяльності, зупинки руху або періодичного / кругового руху, почуття любові або смерті, слабкою персоналізації ліричного «Я», часто за допомогою «Іншого». Як зразок поезії світла була представлена поезія О.С. Пушкіна, поезії тіні – І.С. Тургенєва, а поезії темряви – окремі тексти постмодерністської літератури (В. Полозкової, Б. Гребенщикова, Г. Самойлова (група «Агата Крісті») та ін.).
В статье были представлены и проанализированы образцы поэзии, ярко реализующие принципы света, тени и темноты. Принцип света эксплицируется в образы таких явлений, как дневное время суток, бытийность, персонализация «Я», другого персонажа и конкретность/реалистичность персонажа и художественного мира, а принцип темноты – в образы ночи или переходного времени дня, темноты, сна, дремоты или опьянения, водной стихии или тум&ана, тайности, замирания процессов жизнедеятельности, остановки движения или периодического/кругового движения, чувства любви или смерти, слабой персонализации лирического «Я», часто посредством «Другого». В качестве образца поэзии света была предста&влена поэзия А.С. Пушкина, поэзии тени – И.С. Тургенева, а поэзии темноты – отдельные тексты постмодернистской литературы (В. Полозковой, Б. Гребенщикова, Г. Самойлова (группа «Агата Кристи») и др.).
