Стаття присвячена дослідженню музичних образів в ліриці одного з найяскравіших представників бардівської пісні 1960–1980-х років Булата Окуджави. Відмічається, що музика є універсалією, яка пронизує весь художній простір його поезії. Ліричному герою, які самому автору, притаманне трепетне ставлення до музики, її обожнення, усвідомлення її високої місії. Музика у Окуджави асоціюється з самим життям, життєвою долею, а оскільки життя та кохання у свідомості ліричного героя нероздільні, мотив музики нерідко сусідить з мотивом кохання й з мотивом надії, яка також викликає музичні асоціації й, у свою чергу, знаходить опору в коханні як у найвищому прояві людського начала. Нерідко образ музики (як і музичних інструментів – труби, флейти, гітари) антропоморфізується, наділяється жіночими рисами. А оскільки музика приходить у світ лише завдяки грі музиканта,він постає у ліриці Окуджави як своєрідний месія, як провідник у світ вищих цінностей, вищих істин. Образ музиканта об’єднує в собі повсякденне, приземлене з великим призначенням музики – тим, що піднімає, виводячи за межі буденного існування. У деяких випадках цей образ стає єдиним цілим з музичним інструментом (так як музика народжується з їхнього злиття), або наділяється фітоморфними рисами, втілююч&и ідею гармонії музики та природи. Перспективу дослідження ми вбачаємо в аналізі інших музичних образів, що втілені в творах Окуджави, – окремих музичних інструментів і жанрових форм, оркестру та ін., а також у співставленні особливостей втілення муз&ичної теми та музичних образів у Окуджави та Левітанського.
Статья посвящена исследованию музыкальных образов в лирике одного из ярчайших представителей бардовской песни 1960–1980-х годов Булата Окуджавы. Отмечается, что музыка является универсалией&, пронизывающей все художественное пространство его поэзии. Для лирического героя, как и для самого автора, характерно трепетное отношение к музыке, е? обожествление, осознание е? возвышающей, врачующей душу миссии. Музыка у Окуджавы ассоциируется с &самой жизнью, с жизненной судьбой, а поскольку жизнь и любовь в сознании лирического героя нераздельны, мотив музыки нередко соседствует с мотивом любви и с мотивом надежды, которая также вызывает музыкальные ассоциации и, в свою очередь, находит опо&ру в любви как высшем проявлении человеческого начала. Нередко образ музыки (как и музыкальных инструментов – трубы, флейты, гитары) антропоморфизируется, наделяется женскими чертами. А поскольку музыка приходит в мир посредством игры музыканта, он п&редста?т в поэзии Окуджавы как своеобразный мессия, как проводник в мир высших ценностей, высших истин. Образ музыканта объединяет в себе обыденное, приземл?нное с великим предназначением музыки – тем, что возвышает, выводя за пределы будничного суще&ствования. В некоторых случаях этот образ становится единым целым с музыкальным инструментом (т. к. музыка рождается из их слияния) или наделяется фитоморфными чертами, воплощая идею гармонии музыки и природы. Перспективу исследования мы видим в анал&изе других музыкальных образов, воплощенных в произведениях Окуджавы, – отдельных музыкальных инструментов и жанровых форм, оркестра и т. п., а также в сопоставлении особенностей представления музыкальной темы и музыкальных образов у Окуджавы и Левит&анского.
