Відображено напрямки дисертаційних досліджень, які повністю або в контексті розкривають життя й участь жінок України у Першій світовій війні. Методологічну основу публікації склали загальнонаукові та спеціально-історичні методи логічного та історіографічного аналізу. З"ясовано, що окремих вітчизняних дисертаційних досліджень з гендерної проблематики у Першу світову війну майже немає. Даний напрямок тільки розвивається. Встановлено, що сторінки жіночої історії розглядаються в контексті благодійності та питань повсякдення міст у роки війни. Доведено, на сторінках низки дисертацій яскраво видно, що жінки не були пасивними у роки війни, а навпаки перебрали на себе "чоловічі" функції. Деякі, навіть, брали участь у військових діях. Хоча більшість відзначилася у сфері доброчинності, милосердя, благодійності. Перша світова війна трансформувала суспільство і погляд на статус жінки. Зміни торкнулися жіноцтва як в Російській, так і Австро-Угорській імперії.
Мета статті полягає в незаангажованому аналізі джерелта літератури стосовно репре- сивної політики радянської влади проти представників українського кінематографу. Досліджено основні принципи партійно-державної політики в сфері кінематографу, в тому числі механізм впливу ідеології на кінематографічний п&роцес в УРСР, охарактеризовано основні методи та форми репресивної політики спрямованої проти митців українського кінематографа. У статті використані такі методи дослідження: порівняльно-історичний, типології, класифікації, про- блемно-хронологічний,& об"єктивності, багатофакторності, які дозволяють вивчати складні су- спільні явища, конкретні події й факти в їх динаміці. 54 У ході проведеного дослідження встановлено, що у зазначений період відбулося структурування та централізація системи упра&вління кінематографічної галузі, загальне керівництво якою нале- жало до функцій Держкіно СРСР. Доведено, що в роки застою посилюється вплив командно-адмі- ністративної системи та жорстке підпорядкування принципам партійної ідеології, що передба- чал&о втручання в творчі процеси, збільшення дозвільних повноважень адміністративних структур та посилення цензури. З"ясовано, що після згасання відлиги, український кінематограф опинився під жорсткою регламентацією канонам "соціалістичного реалізму". Пр&оаналізовано процес ор- ганізації державної кампанії проти митців кіно в контексті реалізації політики звуження сфери застосування української мови та скорочення випуску фільмів українською мовою.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
