Новела О.І. Купріна «Кляча», яка започатковує неавторський цикл про письменників досліджується у даній статті як пародiйний текст. Було здійснено інтертекстуальний аналіз твору Купріна з метою визначення претекстів, які вважаються в літературознавстві другим планом пародійного тексту. Аналіз новели дозволив з’ясувати особливості поетики даного твору Купріна, У статтi встановлений зв’язок мiж естетичними концепцiями романтичної лiтератури та символiзму, з якими полемізує автор «Клячi».
Новелла А.И. Куприна «Кляча», которая является первой в неавторском цикле о писателях, исследуется в статье как пародийный текст. Был осуществлен интертекстуальный анализ произведения Куприна с целью выявления претекстов, которые считаются в литературоведении вторым планом пародийного текста. Анализ новеллы позволил определить особенности поэтики данного произведения Куприна, В статье установлена связь между эстетическими концепциями романтической литературы и символизма, с которыми полемизирует автор «Клячи».
