У статті розглядаються способи використання художнього перекладу як засобу конструювання радянської ідентичності. Починаючи з 1930-х рр. радянський перекладацький проект слугував ефективним засобом конструювання нової (над)національної ідентичності через створення та укріплення міжетнічних культурних зв’язків, а також через сприяння культурній гомогенізації, а фактично русифікації багатонаціонального населення СРСР завдяки домінуванню перекладів творів російських авторів та створенню несприятливих умовдля розвитку національних шкіл перекладу.
В статье рассматриваются способы использования художественного перевода как средства конструирования советской идентичности. Начиная с 1930-х гг. советский переводческий проект служил эффективным средством конструирования новой (над)национальной идентичности через создание и укрепление межэтнических культурных связей, а также через содействие культурной гомогенизации, а фактически русификации многонационального населения СССР благодаря доминированию переводов произведений русских писателей и усиленному идеологическому контролю деятельности национальных школ перевода.
The article deals with mechanisms of using literary translation as a means of the Soviet identity construction. Starting from 1930-s the Sov&iet translation project served as an effective means of constructing the new identity through creating and enhancing interethnic cultural bonds, as well as promoting cultural homogenization, de facto russifi cation of multiethnic Soviet population th&rough overrepresentation of translated works by Russian authors and double ideological control over activities of national schools of translation.
