"У сучасній скіфології можна відмітити, здавалось би, парадоксальне явище: в останні два-три десятиліття чимало українських і зарубіжних дослідників чим раз відважніше співставляють у своїх працях етнонім “скіфи” (елам. “iskura”, аккад. “iskudurru”) з іменем правнука старозавітного Ноя і старшим сином Гомера – Аш-кеназом. Останній згаданий у біблійній Таблиці Народів (Кн. Буття, 10:3), створеній не пізніше Х–ІХ ст. до нар. Хр. Ще один раз – у вигляді словосполучення “Царства Ашкеназькі” ця назва зустрічається у св. Пророка Єремії (Єр. 51:27). Однак, незважаючи на безсумнівну важливість аргументації (у правомірності такого співставлення) дослідники, зазвичай, не вдаються до роз’яснення своєї позиції в даному питанні (див. праці І. Д’яконова, І. Медведської, А. Алексеєва та інших). Навіть в Етнографічному покажчику до фундаментальної праці А. До-ватура, Д. Каллістова і І. Шишової (1982 р.) цілком відсутні покликання на назви “Ашкеназ” і “ішкуза”. Останні майже повністю відсутні і в книзі І. Кукліної “Эт-ногеография Скифии по античным источникам” (1985 р.). Така ситуація виглядає досить дивною і, очевидно, мусить мати своє пояснення".
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!
