Основою статті є листування з Оленою Борисенко (в еміграції Hellen Boris, Олена Боріс), громадянкою Австралії українського походження, у якому з плином часу автобіографічні факти стають свідченням життя першої повоєнної хвилі української еміграції в Австралії, епістолярний текст адресата (листи, розповіді, роздуми, повідомлення), багатий подіями, пов"язаними з еміграцією та імміграцією, з життям переселенців, різними чинниками збереження української національної, етнічної ідентичності та входженням в інокультурне громадянське суспільство країни поселення. Розповідається про свою родину, сім"ю, дітей, онуків, роботу в поштовому сервісі, участь у громадських організаціях. Увага автора конкретизується на аналізі самоорганізації української громади, її облаштування та самоадаптації, на проблемах, що постають перед кожною українською особистістю в умовах імміграції: рідний край і чужина, проблеми на рідній землі й реакції громади, суспільства, укоріненість - асиміляція, рідна мова - двомовність та ін. Епістолярними перлинами Олени Боріс є її наративи про тугу за рідною землею - Україною, де дух предків, і в той же час складність прийняття країни поселення. Це не лише інформація, а радше розкриття художньо-творчого таланту особистості: трепетне збереже&ння рідної української мови, досконале володіння англійською й німецькою мовами.
In the broad sense, the relevance of the article is determined by the desire to comprehend the integrity of Ukrainian society in the complex and controversial develop&ment of the Ukrainian nation in the XX-XXI century, despite the fact that Ukrainians were forced to leave the continental land and emigrate to the near and far abroad. All types of emigration (political, economic (labor) voluntary, etc.) left their m&ark in the national movement. The urgency of the study is the little-known first wave of post-war emigration of Ukrainians to Australia in the 40"s and 50"s of the XX century. The article was based on correspondence with Olena Borisenko (in the emigr&ation of Olena Boris), a citizen of Australia of Ukrainian descent. Over time, autobiographical facts are evidence of the life of the first post-war wave of Ukrainian emigration in Australia. The epistolary text of Olena Boris (letters, confessions, &stories, messages, etc.) is rich in stories about his family, children, grandchildren, postal services, in public organizations, filled with events related to emigration and immigration, the lives of settlers, various factors of preservation of Ukrai&nian national ethnic identity and entry into an inocultural civil society of the country of settlement. Stories about literature, poetry, language problems, analysis of own translations, collection of poems in English is not only information but rath&er the disclosure of the artistic and creative talent of a person, the profound possession of his native Ukrainian, perfect knowledge of the English language (as evidenced by her poetry), the horizon souls and so on. Mrs. Elena Boris"s epistolary is &a touching Ukrainian women"s narrative on the world"s space on the eve of the third millennium.
