На основі документального матеріалу з архівів Бєларусі, Литовської Республіки та Російської Федерації аналізується формування національної політики БССР у 1920-1930 рр. Сформульовані особливості й основні напрями діяльності державних органів управління з регулювання процесів суспільного та культурного розвитку національних спільнот. Охарактеризовані три етапи в національній політиці радянської Білорусії у міжвоеєнний період. Зміст, форми та спрямованість роботи радянської влади в середовищі національних меншин відпочатково брались під жорсткий контроль комуністичною партією (більшовиків). Відродження чи закріплення традиційних устоїв національних меншин не було метою органів влади. Основним завданням національної політики була їхня совєтизація для досягнення кінцевої мети - побудови комуністичного суспільства. Найбільш вдалою у сфері національного будівництва в БССР у 1920-ті рр. стала політика "білорусизації". Влада БССР прагнула забезпечити рівність білоруської, російської, польської і єврейської мови та можливостей для представників усіх національних спільнот. Від політики білорусизації найбільшу користь отримали білоруси, євреї, латиші, литовці, поляки і навіть росіяни. У радянській Білорусії організовували та керували роботою серед національ&них меньшин національні бюро при КП(б)Б, Національна комісія при Президіумі ЦИК БССР. Велика увага приділялась кадровій політиці. Здійснювалось висунення на відповідальні пости в державному та партійному апараті національних територій представників п&евної меншини. Національна політика радянської влади в БССР пройшла шлях від надання національно-культурної автономії національним меншинам у 1920-ті рр. до проведення проти них широкомасштабних репресій у прийдешнє десятиліття.
The paper analyzes& formation of the national policy of the BSSR in the 1920-1930s based on the documentary materials from the archives of Belarus, the Republic of Lithuania and the Russian Federation. Peculiarities and main trends of the activities of state governing &bodies in regulation of the process of social and cultural development of ethnic minorities are formulated. Ideas, forms and orientation of the Soviet regime in ethnic minorities were initially taken under the strict control of the Communist Party (b&olsheviks). Neither revival nor strengthening of national minorities traditional values was the aim of the authorities. The policy of "belarusization" was the most successful policy in the national development of the BSSR in the 1920s. Authorities of& the BSSR sought to ensure equality of the Byelorussian, Russian, Polish and Jewish languages as well as opportunities for representatives of all national communities. Byelorussians, Jews, Latvians, Lithuanians, Poles and even Russians benefited grea&tly from the policy. As a result national communities accumulated positive experience in public administration in the sphere of interethnic relations and political activities. The implementation of the national policy affected the economic life of na&tional minorities as well. First of all it concerned economic problem solving of Jewish population and increase of merchantable quality of agriculture through the creation of national collective farms. The national policy of the Soviet government in &the BSSR worked its way up from giving cultural autonomy to national minorities in the 1920 s to subjecting them to large-scale repressions in the next decade.
