Nationalization of the party system and electorates not obviously results in the territorial homogenization of voting behavior or shifts from the territorial to functional cleavages. Elections outcomes in Ukraine are broadly analyzed from the perspective of regional divisions, compositional effects, cleavages, and polarization of political beliefs. However, we assume that spatiality of electoral behavior in Ukraine is more complex and might be better understood from the perspective of the TPSN framework intertwined and mutually constitutive effects of territory (T), place (P), scale (S) and networks (N). The paper aims to analyze territorial homogenization, heterogeneity, and polarization of electoral behavior in Ukraine using data at polling stationslevel for 2002-2014 parliamentary elections. We use Lee index (the analysis of variance using mean absolute deviation divided by two to avoid double counting) to analyze territorial homogenization. The study reveals that in 2002-2014 Ukraine was continually territorially homogenized, while, at the same time, territorially polarized - national territorial homogenization index was decreasing (higher homogenization), while the index for particular regions (Galicia and Donbas) was permanently high (high&er polarization) in 2002-2012 for Galicia and in 2006-2014 for Donbas oblasts. The cartographic analysis reveals that electoral behavior patterns and territorial polarization often follow administrative borders (oblast or rayon level) as well as hist&orical borders (the interwar border between USSR and Poland and the border between Austrian and Russian empires). Analysis of Manafort trial court documents also reveals strategic deployment of geographical scale by Party of Regions. Despite being em&pirically very limited, this study shows that mutual effects of bounded territories, place contexts, scale, and networks are crucial for the understanding how parties territorially structure Ukraine.
Націоналізація партійної системи та електорату &не обов"язково виливається у територіальну гомогенізацію електоральної поведінки і переходу від територіальних до функціональних розломів. Результати виборів в Україні широко аналізуються із перспективи регіональних відмінностей, ефекту структури нас&елення, розломів та поляризації політичних поглядів. Однак, ми вважаємо, що просторовість електоральної поведінки в Україні є більш складною і може бути краще зрозуміла, використовуючи модель TPSN - переплетений та взаємоважливий ефект території (T),& географічного місця (P), географічного масштабу (S) та мереж (N). Стаття має за мету аналіз територіальної гомогенізації, гетерогенності та поляризації електоральної поведінки в Україні, використовуючи дані на рівні виборчих дільниць для парламентсь&ких виборів 2002-2014 рр. Ми використовуємо індекс Лі для аналізу територіальної гомогенізації (аналіз варіації на основі середнього абсолютного відхилення поділеного на два з метою уникнення подвійного підрахунку). Дослідження показує, що у 2002-201&4 рр. електоральна поведінка в Україні поступово і постійно територіально гомогенізувалася і водночас територіально поляризувалася - індекс для країни в цілому знижувався (збільшення гомогенності), тоді як для окремих регіонів він зростав або стабіль&но залишався високим (зокрема для Галичини та Донбасу). У 2002 р. він був для Галицьких областей відчутно вищим, ніж для всієї іншої території України, тоді як у 2006-2012 рр. установилася двополюсна структура зі стабільно високою поляризацією між До&нбасом і Галичиною та зростаючою гомогенністю голосування в інших регіонах із локальними відхиленнями. Картографічний аналіз також показує важливість адміністративних кордонів (часто поведінка виборців наслідує саме їх) та часом історичних кордонів (&у 2002-2007 рр. міжвоєнного кордону між Польщею і СРСР та у 2012 р. кордону між Австрійською й Російською імперіями на півночі сучасної Тернопільської області). Більше того, оприлюднені документи судової справи проти Манафорта показують, як географіч&
