"Наукова новизна дослідження полягає у розширенні уявлення про розвиток екслібриса в графічному просторі Харкова. Автором розглянуто та введено до наукового обігу невідомі або маловідомі твори харківських майстрів, що перебувають у приватних збірках і музейних колекціях України. Висновки. Встановлено, що у визначений період ліногравюра посідає одне з провідних місць поміж друкованих технік, що застосовувалися під час створення екслібрисів місцевими авторами. До лінориту зверталися М. Молочинський, Г. Корень, Є. Надєждін, М. Фрадкін, Д. Мирошниченко, В. Усолкін, М. Таможніков, Л. Кузнєцов, доробок яких відзначено своєрідними художньо-образними пошуками. У створенні екслібрисів для приватних зібрань харківські гравери на лінолеумі надавали перевагу сюжетним композиціям, рідше – шрифтовим кодам імені власника. Відзначено звернення місцевих екслібрисистів до української культурної спадщини, фольклорного надбання, особистості та літературного доробку Т. Шевченка. Виконуючи знаки для державних установ, майстри зверталися до геральдичного екслібриса з притаманною означеному типу врівноваженістю, симетричністю композиційних побудов".
