Розглянуто принципи наукової атрибуції кириличних рукописних книг богослужбового характеру із авторської практики. Здійснено детальне вивчення Уставу церковного Єрусалимського із колекції відділу рідкісних книг і рукописів Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У статті проаналізовано етапи атрибуції рукописної пам"ятки, які передбачають встановлення локалізації створення та побутування кодексу, а також часу його створення.
На підставі аналізу текстів книги, встановлено її тип і визначено назву цього кодексу. З"ясовано мовну редакцію церковнослов"янської мови, якою переписано книгу, що допомогло встановити територію виготовлення пам"ятки. Детальний філігранологічний аналіз паперу, на якому переписано кодекс, дозволив скласти уявлення про можливий час його копіювання. Проблема визначення часу створення книги полягала також у джерелознавчому аналізі тексту, дослідженню палеографічних особливостей кириличної пам"ятки, елементів оздоблення книжкового блоку. Порушено питання про визначення часу виготовлення оправи, її конструкції, матеріалу та оформлення. Проаналізовано стан збереженості кодексу, що дало підстави для розуміння рівня його затребуваності користувачами. Досліджено історію та е&тапи реставрації рукопису. На основі провенієнцій, а також записів історичного характеру, окреслено локалізацію побутування та міграцію досліджуваного списку Єрусалимського Уставу до моменту його потрапляння у фонди Наукової бібліотеки ім. М. Максимо&вича.
The principles of scientific attribution of liturgical cyrillic manuscripts, which has been worked out by author, are examined. The thorough study of Jerusalem Ecclesiastic Typikon from the rare books and manuscripts department"s collection &of Maksymovych Scientific Library of Taras Shevchenko National University of Kyiv is conducted. The stages of manuscript attribution are analyzed, including the date identification and localization of its origins and use. The type and the title of th&e codex have been identificated by the analysis of book"s texts. The linguistic variant of Church Slavonic language, used for re-writing the copy, is revealed, which has helped to localize the place of creation. Detailed watermark analysis of paper, &which the copy had been made of, has allowed to estimate date range of its production. The problematic ascertainment of the date of creation has been also supported by the analysis of the textual sources, studying of palaeographic peculiarities of cy&rillic script book, the inner book"s decorative features. The problem of binding production date, its construction, materials and design, is formulated. The state of preservation of manuscript is analysed, which led the author to understanding the ex&tent of book"s relevance for its readers. The history of manuscript restoration and its stages have been studied. The places of use and migration of the copy are revealed on the basis of provenance examination up till its arrival to Maksymovych Scien&tific Library"s rare books collection.
