"Однією з перспективних форм виходу із кризових явищ в промисловості України може бути застосування субконтрактних відносин між різномасштабними підприємствами. Проведено порівняльний аналіз основних форм виробничої кооперації, визначено роль субконтрактації та необхідність її застосування в сучасних ринкових умовах. Наведено власне визначення поняття "субконтрактація", яке порівняно з попередніми тлумаченнями враховує зміни ринку в умовах цифрової економіки та базується на інформаційно- комунікаційнихтехнологіях. Проаналізовано світовий досвід субконтрактних відносин в країнах Європи, Америки та Японії, їx сучасні класифікації та класифікаційні ознаки, які дають змогу визначити майбутній власний вектор розвитку субконтрактації для українського підприємництва. Запропоновано включення додаткової класифікаційної ознаки "використання учасниками субконтрактації інформаційних технологій" поряд з попередніми, такими як "критерій вибору виконавця замовлення", "тривалість відносин між партнерами по кооперації", "структура побудови коопераційних відносин". Представлено власне бачення методичних засад щодо визначення економічного ефекту від впровадження субконтрактації, які раніше не враховували маркетингову складову функціонування (витрати на маркетингов&і дослідження, пошук інформації та партнерів субконтрактних відносин, інтернет-маркетинг, маркетинговий аудит та інші послуги (страхування, консалтинг, сертифікація та ін.). Розглянуто перспективи подальших розробок, які полягають у використанні марк&етингово-аналітичної функції субконтрактації, діяльністю зі створення та просування послуг з метою підвищення економічного ефекту застосування субконтрактації, яка є новим вектором розвитку цієї форми виробничої кооперації".
