"Обгрунтовано необхідність формування в Україні резерву керівників медичних закладів, наявність якого є найважливішою умовою наступності керівних кадрів та підвищення ефективності управління як медичним закладом, так і системою охорони здоров"я в цілому. Розглянуто такі поняття: "резерв керівних кадрів", "резерв керівників медичних закладів", "учасник резерву керівників медичних закладів", "стратегічна карта резерву керівників медичних кадрів", "моніторинг резерву керівників медичних закладів". Розглянуто та охарактеризовано принципи формування та напрями діяльності резерву керівників медичних закладів. Визначено необхідні етапи формування такого резерву: розробка та затвердження відповідних нормативно-правових актів; проведення стратегічного SWOT-аналізу стану керівників системи охорони здоров"я та керівників медичних закладів; проведення процедури відбору кандидатів на основі професійних компетентностей та особистих якостей претендентів; формування стратегічних карт резерву керівників медичних закладів; планування необхідного ресурсного забезпечення; здійснення моніторингу, оцінки процесу та коригування програм навчання учасників резерву керівників медичних закладів із метою усунення ризиків неефективності їх підготовки. Запропоновано Програму &післядипломного навчання учасників резерву керівників медичних закладів, яка включає в себе модулі з найбільш актуальних проблем здоровоохоронної галузі, зокрема: державне управління, державна політика та основні тенденції реформування та розвитку си&стеми охорони здоров"я, стратегічне планування, економіка, діяльність медичних організацій з надання громадянам безкоштовної медичної допомоги, управління якістю та стандартами медичної допомоги, інформаційно-комунікаційні технології в управлінні охо&роною здоров"я, медична статистика, медична етика, деонтологія. Запропоновано використовувати індивідуальну програму навчання для учасників резерву керівників медичних закладів, виходячи із їх початкового рівня підготовки, професійного досвіду та мот&ивації на зайняття керівних посад. При цьому слід використовувати традиційні методи навчання (лекції, практичні та семінарські заняття), активні форми навчання (заняття в малих групах і дискусії на пленарних засіданнях, ділові ігри, вирішення ситуати&вних завдань, використання методу "Case-study", інтерактивний метод навчання), а також індивідуальні заняття з метою вирівнювання професійних компетенцій до рівня більш успішних учасників резерву. Крім того, запропоновано таку форму навчання, як само&навчання".