"Про місце в історії князя Ярослава Володимировича чимало написано в старовинних хроніках, історичних дослідженнях, науково-популярних розвідках і художніх творах. Історики та митці ідеалізували Ярослава Мудрого. Літописці й історики натомість зображували найкращим правителем: хитрим дипломатом та мудрим політиком, укладачем першої збірки законів і «тестем Європи», захисником християнських ідей і великим будівничим. Але є також інший погляд на Великого князя - як на непокірного бунтівника проти батькової волі й людини, здатної заради влади на все. Дослідники досі з’ясовують, яким був його вигаданий образ, а яким - реальний. У Національному музеї історії України відкрилася масштабна виставка «Ярослав Мудрий: два образи». Вона приурочена до тисячоліття від дня вокняжіння в Києві Великого князя Київського Ярослава (987-1054 рр.). Проект покликаний допомогти з’ясувати, коли саме Ярослав одержав прізвисько «Мудрий», хто вбив Бориса і Гліба, куди могли подітися із мармурового саркофага в Софії Київській його останки".