"У статті в межах термінологічного аналізу вирішується проблема семантичних відносин терміну «моніторинг» у термінологічній системі педагогіки. Ця проблема вирішується шляхом побудови родо-видової мережі понять, у якій відображені тільки найближчі родо-видові зв"язки. На основі детального аналізу поглядів різних дослідників на природу та сутність поняття «моніторинг» визначено родове по відношенню до нього поняття «спостереження», яке розташоване в корені побудованої мережі. На наступних рівнях мережі отримана родо-видова спорідненість групи понять «педагогічний моніторинг», яка означає їхню підпорядкованість спільному родовому поняттю, відносно якого всі вони є видовими. Ця група понять відображає гіперо-гіпонімічні родо-видові відношення, які виражають семантичну ознаку поняття «педагогічний моніторинг» із різним ступенем конкретизації. Для визначення понять на цих рівнях визначається сутність поняття через посилання на родове поняття, яке розташоване на попередньому рівні родо-видової мережі, видові відмінності поняття від інших понять, що розташовані з ним на одному рівні, і додаткова значеннєва ознака, що
робить зміст видового поняття ширшим за родове, а обсяг – вужчим. При русі до низу від поняття «Педагогічний моніторинг» уточнюється об"є&кт моніторингу, із занадто загального поняття «освітня система» виділяються її складові елементи, деталізуються об"єкти педагогічного моніторингу у вищій освіті. Також деталізується об"єкт моніторингу за рахунок вичленення з нього диференційних ознак&. Враховуючи те, що для галузевих терміносистем властива багаторівнева структура родо-видових відношень, застосування побудованої родо-видової мережі забезпечує в такому разі стандартизацію термінології і єдину інформаційну та комунікаційну основу дл&я роботи спеціалістів у сфері дослідження проблем моніторингу".
