"Розглянуто питання діяльнісного підходу до формування науково-дослідницької компетентності в майбутніх фахівців-екологів, який сприяє створенню умов для розкриття і реалізації особистісного дослідницького потенціалу кожного студента.
У ході дослідження уточнено дефініцію понять «науково-дослідницька компетентність», «діяльнісний підхід», «науково-дослідницька діяльність», «навчально-дослідницька діяльність». Виділено чотири етапи процесу науково-дослідницької діяльності (постановка проблеми дослідження, планування дослідження, реалізація дослідницьких методів, оцінка результатів дослідження) та розглянуто поділ науково-дослідницької компетенції на відповідні цим етапам субкомпетенції – когніфікаційну, абдуктивну, аргументаційну, верифікаційну. Готовність студентів до науково-дослідницької діяльності розглядаємо в сукупності з мотиваційним, орієнтаційним, діяльнісним та рефлексивним компонентами. Досліджено принципи, на яких ґрунтується науково-дослідницька діяльність: науковість, системність, доступність, свідомість, цілеспрямованість, цілісність, свобода вибору, полілогічне пізнання, діяльнісне опосередкування, індивідуалізація, суб’єктивність, диверсифікація. Уточнено дослідницькі якості особистості: мотиваційні, що характеризують ставлення &особистості до науково-дослідницької діяльності; операційні, що включають в себе розумові прийоми і операції, застосовувані особистістю в дослідній діяльності; організаційні, що мають на увазі вміння та здатність фахівця застосовувати прийоми самоорг&анізації дослідницької діяльності; комунікативні, які передбачають вміння і здатність фахівця до співпраці. Визначено, що посилення дослідницького аспекту навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців-екологів у процесі предметної підготовки, &перехід від інформативних до активних методів і форм навчання з включенням у діяльність студентів елементів проблемності, наукового пошуку забезпечує інтелектуалізацію освітнього процесу".
