"У статті аналізується та частина творчого доробку українського поета другої
половини XVII ст. Івана Величковського, яка охоплювала одну із традиційних тем
тогочасної поезії – євангельські сюжети. Доведено, що Величковський вдавався до літературної трансформації різдвяної та великодньої оповідей, застосовуючи як
традиційні, так і барокові прийоми обробки євангельських сюжетів про Народження та Воскресіння Ісуса Христа. Поет не переказував ці сюжети, а надавав їм оновленого звучання, прагнув розповісти читачам про головні події у християнській історії, пропонував яскравий малюнок як нагадування про Віфлеєм і страсті Христові. При цьому він дотримувався стислості, лаконічності, виразності, уникаючи барокових ускладнень".
