Представлено, як Європейський Союз і Росія розглядають роль м"якої сили в міжнародних відносинах, показано співвідношення силових і несилових інструментів в їхній зовнішній політиці. Проаналізовано геополітичні проекти Європейського Союзу та Росії. Робиться висновок, що хоч ЄС володіє ширшим потенціалом впливу, йому бракує цілісної стратегії використання власних інструментів, особливо в політичному вимірі. Росія поки що володіє необхідними ресурсами для обмеження впливу ЄС на трансформаційні процеси, що розвиваються на пострадянському просторі.
Показано, как Европейский Союз и Россия рассматривают роль мягкой силы в международных отношениях, соотношение силовых и несиловых инструментов в их внешней политике. Предпринят также сравнительный анализ геополитических проектов Европейского Союза и России. Делается вывод, что хотя ЕС имеет в своем распоряжении более широкий потенциал влияния, ему не хватает целостной стратегии использования собственных инструментов, особенно в политическом измерении. Россияпока что владеет необходимыми ресурсами, чтобы ограничить влияние ЕС на трансформационные процессы в постсоветском пространстве.
The article shows how the European Union and Russia view the role of soft power in international relations, the relation&ship between power and non-power instruments in their foreign policy. A comparative analysis of geopolitical projects of the European Union and Russia is also undertaken. It is concluded that although the EU has a wider potential for influence, it la&cks an integral strategy for using its own instruments of hard power, especially in the political dimension. Russia so far has the necessary resources to limit the EU"s influence on the transformation processes in the post-Soviet space.
