"Доба революційних змін у Європі наприкінці XVIII - початку ХІХ століття привнесла в культуру багатьох народів континенту нові погляди на старі речі. Просвітництво і Романтизм, які тривалий час опонували одне одному на Заході (Франція, Пруссія, Велика Британія) і Сході (Російська імперія), знайшли плідний грунт для взаємного існування. У тогочасній літературі, філософії та мистецтві замість людиноцентризму було обрано народний напрям, який возвеличував не конкретного індивідуума, а весь народ (етнос), представником якого той був".