У студії - через порівняння творчих стратегій Емілі Дікінсон та Торі Еймос - подається аналіз американського жіночого письма як прикладу "тілесного розумування" (в термінах Елізабет Грос). Вивчення способів та інструментів такої практики, що є опірною патріархатній логіці бінарних опозицій, здійснюється через оптику концепту трансгресії, що розробляється Мішелем Фуко. Студія виявляє шляхи розгортання опірної трансгресивної практики, що деколонізує "жіноче", у царині американської жіночої поезії та музики, демонструючи пов"язаність альтернативного канону авторок-виконавиць (представлених у цій роботі Торі Еймос) із традицією жіночої поезії.
В исследовании - через сравнение творческих стратегий Эмили Дикинсон и Тори Эймос - проводится анализ американского женского письма как примера "телесного мышления" (в терминах Элизабет Гросс). Изучение способов
и инструментов такой практики, призванной сопротивляться патриархатной логике бинарных оппозиций, совершается через оптику концепта трансгрессии, которыйразрабатывается Мишелем Фуко. Исследование выявляет пути разворачивания трансгрессивной практики сопротивления, деколонизирующей "женское", в американской женской поэзии и музыке, демонстрируя изначальную связь альтернативного канона авторов-исполнит&ельниц (представленных в этой работе Тори Эймос) с традицией женской поэзии.
The comparative study of Emily Dickinson"s and Tori Amos" creative practices presents the analysis of American women"s writing as "corporeal thinking" (in Elizabeth Grosz"s& terms). The ways and instruments of such practice that aims at resisting the patriarchal logic of binary oppositions are examined through the optics of Michel Foucault"s concept of transgression. The research reveals how the transgressive resisting &decolonizing practice unfolds in the American women"s poetry and music, and demonstrates the fundamental relation of the alternative canon of singer-songwriters (represented by the creativity of Tori Amos in this study) to the tradition of American w&omen"s poetry.
