"В статті автор досліджує процеси формування якісно нової системи регіональної безпеки, здійснює аналіз особливостей військово-політичного партнерства між Україною та країнами Вишеградської четвірки на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Відзначається, що до початку відкритого російського військового вторгнення, питання політики безпеки і оборони не були пріоритетним напрямком діяльності нашої держави. Про це свідчило постійне скорочення армії, недостатнє фінансування військово-оборонної сфери, зниження престижу військової праці у суспільстві, загальним падінням авторитету військовослужбовців. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з метою формування політики безпеки держав регіону, стабільності та демократичного розвитку нашої країни".
