"У статті поставлено проблему дослідження витоків теорії та практики інформації в Україні на початку ХХ століття. Сформульовано гіпотезу відносно цілеспрямованості вітчизняної, переважно соціогуманітарної науки, на підсумування накопиченого знання за історичний час державотворення української нації. Окреслено погляди корифеїв української науки про завдання першої ваги в справі наукової діяльності по створенню різних типів та видів інформаційних (бібліографічних) джерел. Окремо висвітлено діяльність Української Академії наук (УАН) в період її організаційного структурування 1918-1932 роках на шляху створення інформаційної бази національної науки - «українського бібліографічного репертуару». Зупинено увагу на адміністративних заходах УАН по структуруванню наукових інститутів, комітетів комісій, бюро та надання їм функцій бібліографічного підсумування тематичних та галузевих напрямів української науки. Виявлено особливості бібліографічної стратегії УАН, як уособлено національної в порівнянні з інформаційною стратегією США в напрямі комунікаційних технологій 1930-х років. Наведені факти історичного контексту відносно перших паростків організації системної бібліографічної діяльності в Україні дозволили створити оригінальне, соціогуманітарне знання відн&осно становлення національної школи інформатики в Україні на чолі з академіком В.Глушковим у другій половині ХХ століття. Перспективність такого наукового бачення історії інформатики в Україні обумовлена сучасними дослідженнями в галузі філософії інф&ормації".
