"В умовах глобалізації відбувається інтенсифікація відносин між різними державами, формується спільний ринок капіталів, технологій і товарів. На цьому єдиному ринку існує сегмент ринку праці, в якому надзвичайно важливу роль. відіграє інтелектуальна міграція. На сучасному етапі міграційні процеси привертають все більшу увагу учених у всіх провідних країнах світу. Особливе місце займає інтелектуальна міграція. Людина, людський фактор, особливо її інтелект, навчальний потенціал, став справжнім капіталом.Сама міграція являє собою основну частину цього капіталу. Міграція стає все більш диференційованою з точки зору освітніх, кваліфікаційних та професійних характеристик, постійно залучаючи нові категорії та групи людей до кадрового обміну. З давніх часів інтелектуальна міграція характеризувалася постійним рухом наукових кадрів між університетами, що визначало зростання престижу та науково-освітнього рівня університету. «Відплив інтелекту» розглядається як міграція висококваліфікованих таталановитих фахівців з бідних країн у промислові центри. Цей процес є постійним і неухильно набирає обертів, збільшуючи потоки висококваліфікованих мігрантів до Сполучених Штатів Америки та країн Європейського Союзу. Упродовж останніх десятиліть частина вчених, які не& змогли пристосуватися до нових соціально-економічних умов пострадянської України і не могли «залишатися в науці» шляхом міграції в інші сфери людської діяльності, наприклад, у бізнес або переміщення в інші країни. Це, у свою чергу, призвело до дисба&лансу в науковій і освітній сферах, а також створило нові виклики та загрози національному освітньому та науковому сектору, що вплинуло на рівень технічного та технологічного розвитку України. Стаття присвячена аналізу особливостей, причин, соціальни&х механізмів та чинників інтелектуальної міграції як особливого міграційного явища, а також досліджує основні міграційні тенденції в Україні та можливості створення умов для розвитку інтелектуального потенціалу України".
