"У статті аналізуються етнокультурні та націєтворчі чинники консолідації українства як відповідь на виклики постколоніальної доби. Після відновлення Української держави українці вже понад чверть століття продовжують перебувати у постколоніальній парадигмі розвитку. Лише Українська національна революція початку ХХІ ст. та збройна й інформаційна агресія Російської Федерація на початку 2014 р. актуалізували процес деколонізації і декомунізації. В умовах неоголошеної гібридної російсько-української війни створилися передумови для остаточної ліквідації пострадянської та постколоніальної політичної, економічної, культурної спадщини. Подолання цих посттоталітарних і постімперських спадкоємних тягарів посприяє подальшій консолідації українства та збереженню українського етнокультурного простору. В процесі дослідження проведено аналіз етнокультурних та націєтворчих аспектів консолідації українства як відповідь на виклики постколоніальної доби; охарактеризовано сутність етнокультурного простору; осмислено значення і роль Української національної революції початку ХХІ ст. та неоголошеної російсько-української гібридної війни у розгортанні сучасних етнокультурних і націєтворчих процесів; проаналізовано важливість консолідації українства для подолання наслідк&ів постколоніальної доби та перетворенню України з об’єкта на суб’єкт міжнародних відносин".
