"Стаття присвячена дослідженню соціокультурного антропологічного типу, який став актором історичного розвитку України доби постколоніалізму. Авторка виходить з позицій, що певний домінуючий соціокультурний антропологічний тип як певний збірний ідеальнийтип людини не лише формує обличчя епохи, але і визначає перспективи руху соціуму у напрямку майбутнього. Актуальність даного дослідження визначається тим фактом, що саме людський фактор відіграє вирішальну роль в історії. Антропологічній складовій трансформаційних процесів на постсовєтському просторі присвячено вже чимало розвідок у межах українського соціогуманітарного дискурсу. Проте, антропологічній специфіці постколоніального періоду, в який вступила Україна зі здобуттям незалежності у 1991 р. та перебуває ще і до цього часу, не приділялось спеціальної уваги. У статті простежується відмінність між людиною України та українською людиною. Під людиною України постколоніальної доби мається на увазі вся сукупність сформованих соціоантропологічних типів, які діють на даних теренах у визначений час. З іншого ж боку,аналізується формування збірного типу української людини. Під українською людиною маються на увазі свідомі патріотично налаштовані громадяни країни. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. їх називал&и «щирими» українцями. Робиться висновок про перспективність позитивного розвитку України при домінуванні типу української людини".
